Статево дозрілі ранки
Щодобово ґвалтують людей,
О шостій, о сьомій збудивши,
Усі перервавши сни.
І знов недопалки на ґанку,
І кава для зміцнення нервів,
І брунькою день розпустившись,
Змахнув трудовими крильми.
І знову усе спочатку:
Постійні проблеми, турботи.
Життя – швидкоплинний біг,
Якщо не встигаєш – біжи.
Так мало в житті достатку,
Щодня ненависна робота:
Неначе у душу сніг,
А може уже й сніги.
А там за обідом вечір,
Як завжди надломані мрії,
Лише в чорно-білих тонах,
Оте все буденне плиття.
Так хочеться просто втечі
Туди, де ще є надії.
І тільки подумай, що так
Проходить усе життя.
28. 11. 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627411
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.12.2015
автор: Віктор Остроух