Червоне листя і червоний човник.
І небо десь червоне ген із висоти.
Холодна ніч,холодний гай і морок.
Й вогонь,та вже холодний там,де морози і сніги.
Тут люди з радістю і щастям
Танцюють вальс без спраги та жаги.
А там,там горе і нещастя
І темрява,і морок,і мости.
Мости,які не зійдуться ніколи.
Не той то рівень і не тая висота.
Ніколи не побачать теє горе
Ті люди,що пішли по головах.
Тут матінка дитиночку годує
Останню краплю-молоко їй подає.
А там,там люди розкошують і жирують
І із народу ненаситно кров людськую п'є.
Усе довкола прагне змін грядущих
І зміна ця потрібна в сюю ж мить,
Що у думкає живе в людині всемогутній,
Яка усе плекає і пянить
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627222
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.12.2015
автор: olenka99