Ти знаєш, Муанно?. . (Мерседес Офелії)

[i]По  "Лабіринту  Фавна".  Фінальна  сцена,  де  Мерседес  співає  помираючій  Офелії  колискову.  Зачепила  вона  мене.
[/i]



Ти  знаєш,  Муанно,  коли  помирають  світи  -  це  так    неймовірно  боляче  і  всерйоз,  коли  задихаються  кров'ю  і  рвуть  мости,  коли  розчиняються  в  колі  моїх  долонь...  Ти  знаєш,  Муанно?  Коли  лиш  на  мить  не  встиг...  Збивається  подих,  по  шкірі  бридкий  мороз...
І  в  цьому  безумстві  немає  зовсі́м  святих,  а  є  лиш  безвинні  і  прикро,  що  то  не  ми.

І  падають,  падають,  падають  в  темноту  краплинками  крові  хвилини  твого  життя,  і  капають,  капають,  капають  на  полу  осколками  болю  розбиті  від  бід  серця.  І  в  тиші  безмов'ям  безглузде  пусте:  "Прости..."  

І  нам  вже  довіку  нести  ці  свої  хрести...

Тихенько,  Муанно,  тихенько,  мала,  засни.  Ген  там  вдалині  догорає  вже  наш  вогонь...


[i]Ти  знаєш,  Муанно,  коли  помирають  світи?..  
[/i]
Коли  розсипаються  пилом  -  як  би  не  було...
Твій  голос  і  сміх  пропадуть  в  небуття,  в  нікуди,  і  стануть  землею  три  феї,  і  фавн,  і  король.  І  стануть  травою...  Легендою...  Зринуть  у  сни.  Старий  лабіринт  перемелеться  враз  в  порохно...

[i]Ти  знаєш,  Муанно?..  [/i]

Не  знаєш...  Щаслива...  Біжи...  Моя  колискова  останнім  дарунком  бринить.
І  тягнеться,  тягнеться,  тягнеться  пісня  без  слів  в  далекі,  забуті-незгадані  дивні  краї.  І  котиться,  котиться,  котиться  відчаю  спів,  зриваючи  струни  в  поламаній  мертвій  душі.

А  знаєш,  Муанно,  принцесо  смертей  і  війни,  так  може  і  краще:  з  людьми  безневинним  не  жить...  
І  небо  безсиле:  не  буде  для  тебе  весни  -  таке  от  жортоке  безглуздя  Хазяїна  доль.

Бринить  колискова.  Слова  не  потрібні...  Бринить.
І  ти  помираєш  у  колі  моїх  долонь...

А  знаєш,  тобі  би  ще  мріяти  і  рости...  А  знаєш,  тобі  б  пережити-забути  страх...



[i]Офелія  зробить  останній  хрипучий  вдих.


Муанна  помре

в  осклянілих

пустих

очах.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627089
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2015
автор: Marika