І що читаєш всі мої листи…

Скажи,  що  важко,  що  болить-пече,
Скажи,  що  іноді  нам  важко  жити.
Подай  мені  руку,  підстав  плече,
Я  про́шу!  Але  не  хочу  говорити…

Не  хочу,  бо  все  рі́вно  не  почуєш,
Бо  грім  гримить,  а  дощ  періщить  по  бляха́х,
Не  хочу,  бо  все  рівно  не  відчуєш
Той  біль,  що  шу́гає,  блукає  по  хатах.

Скажи,  що  можна  все  ще,
Що  дозволяєш  далі  мені  йти.
Скажи,  що  світ  за  щастя  у  долоні  плеще,
І  що  читаєш  всі  мої  листи.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626660
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 06.12.2015
автор: AnastasiaSlobodianiuk