Знову осінь пізня затужила,
Замішала свіжу кров дощем…
Заридали матері й дружини,
Застогнали душі – цідять щем…
Знову дим від вибухів чорніє,
Сіру застеляє височінь,
І земля, мов злякана, німіє,
Бо пізнала, лиха пуд по чім.
Дзвони душі людям розривають,
Кожну переповнює печаль,
А героя в землю заривають –
Чорна на чолі у всіх печать…
Боже, милий, зупини це лихо,
Мудрістю людей цих освяти,
Щоб єдина, горда і велика
Україна вийшла у світи!
26.11.2015.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626048
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 04.12.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)