Розбалакались дві бабці
На інтимну тему.
Біжить каша, внуки плачуть,
А їм все даремно.
Одна каже: «Боже, Мотре,
І було ж кохання –
Полюбила я Миколу
На його прохання.
Як любила його сильно,
Мотре, Боже милий,-
Був він гарний, наче ясен,
Мов орел сміливий».
Мотря скоса подивилась:
«Що ти таке кажеш.
Твій же миленький п’яниця,
Крикне – так і зляжеш.
А вже лайки в нього скільки…
Цим він мабуть й красен.
Так що, Минько, твій Микола –
Дуб він, а не ясен».
1999 р.
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=25434
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625743
Рубрика: Гумореска
дата надходження 03.12.2015
автор: Андрій К