Було у нас… Весна була і літо,
Вже сріблом осінь дивиться здаля,
Бродили молодими ми по житі,
Якби ж почати все оце з нуля…
Риють роки тепер нові траншеї,
Сивіють скроні, скоро вже зима
І роблять виставку портретні галереї,
Живемо тут ми , доки не сурма…
А як заграє - час тоді збиратись,
Дорога дальня в нас одна для всіх,
Важливо жити, мріяти, кохати,
Хоч жити вічно можна – це не гріх…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2015
автор: Віталій Назарук