Ріднесенька Моя!
.
Біжать роки. Вже три з половиною роки, як Тебе немає поруч. Я ніяк не можу зрозуміти, чому в житті така несправедливість. Скоро Твій день народження , і я знову без Тебе.
.
Мені дуже тяжко . Ти була моїм сонечком. Здавалося, все є, але ніщо не тішить.
.
Я спілкуюсь з людьми в Клубі поезії, читаю їхні вірші. Майже всі мають різні проблеми.
.
Прийми від мене ці слова.
.
Рідненька!... Невпинно проходять роки,
Все ближче і ближче до Бога.
Я хочу відчути Твій дотик руки,
Щоб йшла все від Тебе підмога.
.
Дивлюсь я у небо і бачу Тебе.
Чи бачиш мене, моя мила ?
У серці, мов в пазурях кішки, скребе
Ця втрата і в нашого сина.
.
Я часто звертаю свій погляд туди,
І прошу за Тебе я в Бога,
У Рай щоб потрапила Ти назавжди,
Щоб світлом сіяла дорога.
.
Хай дехто, зневажливо, твердить мені :
Пора відпустити до Бога.
Життя іде дальше на милій землі,
І зникне із серця тривога.
.
Я зроблю усе, щоб зустрілися ми,
Любов ще горить в моїм серці.
Не хочу відчути я в ньому зими,
І навіть у день свої смерті.
.
Твій Володя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625388
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.12.2015
автор: DVI