[b]* * *[/b]
зірки з пробірки
небо діряве
слова – чорні діри
аскольд і дір
в маршрутці
цілують зіницями
сонце
що на першому курсі
ви-
шу
тиша ти ша
душа віршемандрує
[b]* * *[/b]
[i]ішла гора
і не вступала в суперечку
[i]Микола Біденко[/i][/i]
гори щоночі мандрують
небом
одним із
ночі щодня ховаються
на дні гір
через сонця вогняне коло
перестрибують вірші
[b]* * *[/b]
десь там не тут
вічне літо завждиспекотне
плавиться сталь
і тече – в очі
уста і вуха
іржавіють серця
слухає метал трава ще не скошена
[b]* * *[/b]
біль-
ма очей
вилуплюють
пташенят споглядання
в гніздах повік
вірші пишуть себе
під моєю шкірою
щоб вийти з мене
з потом і кро-
в’ю
[b]* * *[/b]
спалахують води
хвилі степу перевертають
небо догори дном
а гребля говерли
не дає йому вилитись
коли воно стає річкою
в цьому вимірі все
може бути всім
словосвіт – гармонієхаос
[b]* * *[/b]
склеїв суперклеєм
небо і землю
вогонь і воду
повітр’я і слово
поцілунки і тебе
Україну і Едем
Бога й Людину
в цьому вірші
на вічність склеїв
все
[b]* * *[/b]
[i]«є де створити Бога і просто мов посіяти сім’я»
Микола Біденко[/i]
людина створила богів по свої подобі
і вони віддячили взаємністю
а триєдиний трьохкратно трьохпечально
розпинає себе в храмах і поза ними
на хрестах і хрестиках
щоб людина створила сама себе
зі слова
[b]* * *[/b]
всіх об’єднює смерть
небо – братська могила
слово – повітря і смерч
слово – сильніше тротилу
ох і вибухонебезпечні вірші
рятуйся хто без них може
холодно… тепло… ще тепліше
гаряче в казані божім
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2015
автор: Олександр Букатюк