СТАЛА МІРА

Чекаю  щось,  а  що  -  не  знаю.
Душевний  спокій?  Чи  біду?
Удень,  вночі  в  собі  блукаю  -
Жаданий  просвіт  не  знайду.

Життя  одне.  І  я  не  вічний.
Хвилини  тиснуть  -  час  біжить.
Мій  шлях,  здається,  нелогічний…
Можливо,  треба  щось  змінить?

Наснага  є...  Чи  є  діяння?
Чи  то  керує  хтось  в  мені?..
Волію  жити  без  втручання  -
Завжди  при  свіжій  голові.

Невже  заплутався?  Не  вірю.
Я  буду  сильним  до  кінця.
І  сталій  не  піддамся  мірі,
Зірвавши  маску  із  лиця!

(01.06.2009.№94)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624965
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.11.2015
автор: Вадим Косарєв