Невловиме кохання

На  перехресті  зим  і  весен,
На  рубежі  снігів  й  дощів,
Чекав  юнак  любов  небесну,
Яку  зустріти  так  хотів.
І  в  день,  і  в  ніч  трудив  він  очі,
Не  знав  покою,  ані  сну  –  
Чекав  з  дороги  стать  дівочу,
Але  зустрів  лише  весну.
Вона  пройшла  повз  нього  тихо
І  далі  понесла  життя.
А  він  стояв,  так  тяжко  дихав,
Дивився  в  світ,    мов  в  небуття…
Весна  пройшла.  Вже  небо  плаче,
Вже  день  із  ніччю  огорнувсь.
Чого  чекаєш  тут,  юначе?
Ти  знов  з  коханням  розминувсь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623311
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2015
автор: Андрій К