І знов народ спішить на поле брані,
Де сніг своєю кров’ю поливав,
Де мав одну на всіх велику рану –
Небесну сотню, лютий що сховав.
Спішить туди, де стрілися в двобої
Злодійська влада й він, простий народ,
Де смерть принишкла в чорному набої,
А перед ним – беззбройний патріот.
Спішить туди, де вже нова бруківка,
Та пам’ять нею не забрукувать,
Адже то є історії сторінка,
Яку є гріх мінять чи забувать.
Спішить народ, щоб знову на Майдані
Зустріть життя нового грізний час,
Бо ж Кремль придумав нам нові кайдани –
Рве Україну з східного плеча.
І хоч героїв полягло немало –
Ряди борців за волю ще густі,
Держави долю міцно ще тримають
Величні люди й водночас прості.
21.11.2014.
Ганна Верес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622797
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 21.11.2015
автор: Ганна Верес (Демиденко)