ходило поле сьогодні в села
за ним вітри сумні й веселі
тягло позаду коси й вили
ярками йшло дворами плило
і говорило говорило
услід за полем полетіли
вітряк на вигорілих крилах
і маргаритки злебеділі
немов птахи квітчастокрилі
все понад села понад села
дерева рушили за полем
йшли важко до людей із болем
понад рікою йшли по сливах
у деревищах часу мливо
несли до кожного тремтливо
а люди - дивні такі люди
стояли тут і там - повсюди
зовсІм цьому не дивувались
і лиш птахи їм залітали
в розкриті груди
2013р.
фото з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2015
автор: isabel