я згадала тебе наче м’яту розтерла в долонях
наче сині дощі знов прийшли у зимовий мій сад
і сьогодні немовби тоді перейдуть в снігопад
й синім сніг залишатиметься на моїх підвіконнях
розгойдали гілки яблуневі в саду снігурі
свище грудень холодний холоне у пам яті голос
розпускає пелюстя зима - білосніжний лотос
так буває по синіх дощах о безсонній порі
над снігами сніги як штрихи пересохлих білил
і цей простір між нами давно недоторканий навіть
білолиці всі дні і думки дзвонарі й куполи
пахне м ятою сині дощі за вікном наче сповідь
2013р.
фото з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2015
автор: isabel