"Клаптик з життя"

Привіт.  Я  Артур  і  хотів  би  розповісти  про  свої  думки  стосовно  зовнішності.  
Я  вважаю,  що  кожна  людина,  це  ідеал.  Це  просто  геніальна  структура  живих  організмів,  які  здатні  підтримувати  тебе  навіть  тоді,  коли  ти  сумуєш.  Кожен  неповторний,  прекрасний  та  просто  ангельський.  Розум,  здібності,  вміння,  світогляд,  співчуття,  радість  і  т  д.  Тільки  в  нас  є  почуття,  тільки  в  нас  є  емоції,  тільки  ми  можемо  кохати,  водити  авто,  радіти  життю  і  т  д.
 21  століття,  це  епоха  крутих  змін,  серед  яких  і  оцінювання  по  зовнішності.  Це  не  правильно.  Не  можна  так.  Люди  ж  розумні  істоти,  тому  мають  розуміти,  що  оцінювати  людину  по  її  обличчю  не  правильно  так  як  вона  її  не  обирала.  Та  й  не  у  всіх  людей,  що  оцінюють  інших  така  ж  прекрасна  зовнішність.  
     Кожна  людина  особлива,  а  її  зовнішність,  це  шарм,  який  підкреслює  ту,  чи  іншу  категорію.  Ми  ж  люди.  Не  більше.  У  всіх  є  душа,  серце  та  розуміння,  тому  не  засмучуйтесь,  якщо  хтось  Вас  ображає  по  тому,  яке  у  вас  обличчя.  Та  людина  просто  зіпсувалась  і  не  бачить  Вашої  оригінальності,  відблиску  щастя,  радості,  особливої  краси,  якої  ні  в  кого  нема,  не  було  і  не  буде.  Вище  ніс,  радійте  життю  і  не  зациклюйтесь  на  дрібницях  стосовно  вашої  зовнішності.
Ви  ідеальні  в  тому,  що  у  Вас  все  асиметричне.  Нікому  не  буде  цікава  людина,  яка  має  все  рівне  мов  під  лінійку.  Вона  неідеальна.  
Вона  просто  невдалий  експеримент:)
Не  сумуйте.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2015
автор: Arthur Savchuk