ПОПЕРЕДНЯ РОЗПОВІДЬ ТУТ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621954
А далі мовлю про [b]Надію,
Це старша донька Василини...[/b]
І де ж тут правду тую дінеш?
В селі,в колгоспі і щоднини
То була гарна робітниця
У зеленесенькій спідниці...
І заробляла трудодні,
З [b]Петром[/b] прожила свої дні.
Жили вони теж біля річки,
Там,де не ходять електрички...
Петро у шахті працював,
Тримав худобу ,сад копав .
В Надії спорилась робота,
З рання до ночі лиш турботи
Колгоспні справи і родина,
Швидка й весела то була людина...
...І народили двох синів,
Двох синьооких соколів.
[b]Миколці[/b] вже шістдесят сім,
А [b]Льоша[/b] - менший літ на сім.
Та не на сім,а на один,
В батьківській хаті господин.
Обоє мають діточОк,
Синів,дочОк і онучОк.
Дуже люблю своїх братів,
Їхні родини і сватів!!!
Я їм бажаю довголіття,
Обом дожить аж до століття!
І виростить аж 7 свиней
На свій столітній ювілей!
Зібрати в себе всю родину!
У літню,теплу,світлу днину!
А далі Слово про[b] Тетяну[/b],
Це моя мамця,без обману...
(ДАЛІ БУДЕ)
ПРОДОВЖЕННЯ ТУТ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622383
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621977
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.11.2015
автор: Валентина Мала