Яке ж прекрасне небо і чудове
На заході, де сонечко сідає:
Тут золоте, там срібне, ось червоне,
І тихо сонечко в жовтеньких хмарах тоне,
Ріг місяця на зміну випливає.
Пливе в імлі він, наче в клоччях диму,
Стою замрiянний я, на це диво
Дивлюсь сапфіровими я очима.
Так! Вразив захід барвами мене своїми!
3діймає вітер одяг мій грайливо.
Коли на мене так природа діє -
Я забуваю всі свої тривоги,
Занурююсь в свої глибокі мрії -
Відразу постають казки всі, як живії.
Звертаюсь я до Бога Пресвятого:
"О Боже, дай моїй душі завзятій
Налюбуватися твоїм творінням!
Цим сонцем, місяцем і небом синім.
Хоч не потраплю я в твої святі палати,
Тобі за все я дякую, Всесильний!
Вересень, 2004р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621710
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.11.2015
автор: Вадим Ферзь