Гуляє вітер й падають дощі.
Вбивають холодом ще не пожовкле літо.
Туман закуткється у лихі кущі,
І залишає на світанку поле вкритим.
Що більше книг- то більше злих ідей,
І сіра осінь із дерев спадає.
Ще вчора літо йшло поміж людей-
Сьогодні дощ нас холодом вкриває.
Я чую, що шукає вітер сніг,
А новий рік за п'ятдесят сніданків.
Зробити те, чого я ще не зміг
За п'ятдесят коротких сірих ранків.
Це просто дощ мені навіяв сум,
І я не знаю як його лишити.
А сіре місто сховане під шум,
Що починає шумом тим душити.
Сховатись хочеться далеко десь у ліс,
У жовті необсипані дерева.
І з гордістю підняти вгору ніс,
Щоб дихати повітрям прямо з неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621264
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 15.11.2015
автор: T.I.