Слава Богу за все…

                     На  перехресті  чотирьох  доріг
                     Зупинюсь  і  замислюсь  над  прожитим,
                     Ніхто  в  житті  й  подумати  не  міг,
                     Що  виявиться  шлях  таким  тернистим.

                     Хоча  кохання  брало  теж  в  полон,
                     Хвилини  щастя  дарувала  доля,
                     Та  смутку  і  розчарувань  більше  було,
                     У  таку  мить  зверталася  до  Бога.

                     Його  просила,щоби  допоміг,
                     Мої  молитви  щирі  чув  Всевишній,
                     Вселяв  надію  і  завжди  беріг
                     Від  кроків  необдуманих,поспішних.

                     Хвороба  відступала,коли  я
                     Наперекір  їй  прагнула  творити,
                     Любить  людей  і  душу  звеселять
                     Гарною  піснею  та  повноцінно  жити.

                     Нині  у  мене  вірні  друзі  є
                     І  справа,у  якій  себе  знаходжу.
                     Усім  їм  слово  вдячності  моє,
                     Щоденна,від  душі  осанна  Богу.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620951
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.11.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський