(Сучасна «чванна мова»)
Ну, от і дожилася наша мова,
була-була безсмертною в віках,
але прийшли бендюжники від слова
і потопили мову в матюках.
Л.В.Костенко
Слова прості і зрозумілі всім,
Та гіркота в душі, коли у мову
Вбивають клин, який уже свої
Писаки видають, як мову нову!
Віками берегли святе діди,
Батьків навчали і малих внучаток,
Хліба ростили, в злагоді жили,
Та матюкам наш «брат» поклав початок.
Без мата заживіть! Бо це слова образ,
Їх ми знайдемо у «листі султану»,
Сучасним матюком, мов для прикрас,
Увінчують, так звану, «мову чванну»*.
«Мова чванна»*- блатн., діал. Чванлива мова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619798
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.11.2015
автор: Віталій Назарук