А на вулиці гучно ллє дощ…

А  на  вулиці  гучно  ллє  дощ,
А  на  вулиці  білий  день.
Серед  всіх  приміських  площ,
Все  шукаю  свою  "мішень".

А  на  вулиці  вітер  все  дме,
А  на  вулиці  вже  листопад.
Хай  не  любиш  зовсім  мене,
То  залишу  хоча  б  спога́д.

Тихо  світять  лампади.  В  такт.
Я  горіла,  як  та  лампада.
Розірвали  з  тобою  наш  пакт,
Хоч  по  дурощах,  але  радо.

Краплі  б'ють  усе  об  асфальт,
Та  об  вікон  моїх  лиш  скло.
На  обкладинці  ранішніх  шпальт,
Про  політику  щось  було.

Зашуміла  вмить  магістраль,
Полетіли  мигцем  авто.
Не  кохаєш  мене?  Не  жаль.
Серце  й  так  уже,  як  решето.

Надягну  таке  звичне  пальто,
У  холодних  сірих  тонах.
Вір,  іще  не  кохав  так  ніхто,
Як  кохала  раніш  тебе  я.

І  піду  серед  всіх  тих  площ,
Щоб  шукати  лише  тебе.
А  на  вулиці  гучно  ллє  дощ,
Але  скоро  він  точно  мине...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2015
автор: Іванна Западенська