Усі люди носять маски,
В кожного з нас вона є.
Хтось не отримує ласки
І в серце спрямовано б'є
Байдужість і ненависть
Тому хто дарить любов,
Хто завжди спроможний
Пролити свою вірну кров.
Деякі носять маску печалі
Але у них радість в душі,
Що захована в сейфі із сталі
Не знайти від якого ключі.
Одягаючи маску блазня
Людина приховує своє зло.
Її життя стає жарке, як лазня,
А вона творить псевдо добро.
В оболонці байдужого ледаря
Захована добра, чуттєва душа,
Якій не прожити без лікаря -
Музики, пензля і полотна.
За обладунками мужності
Завжди ховається страх.
Кішка одягнена в гризлі,
Завжди буде боятись собак.
Наше життя, як театр,
Ми постійно змінюєм ролі.
Душа залишається з нами,
Без масок ніхто ми поволі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618239
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.11.2015
автор: Вадим Болдурат