Не докучай мені своїм
[i]інакоблудієм [/i]у слові,
що заважає рідній мові.
А ось послухай, що за цим
є у сусіди наготові.
На всіх околицях землі
чекають нари супостата.
Але керують у Кремлі,
а на Канарах і Малі –
інтернаціональна п'ята.
Пішла Росія по руках.
[i]Самодержавіє[/i] – надвоє,
колонії – у пух і прах,
герої діють у казках,
а у реалії – ізгої.
Ідуть її богатирі
у три кінці периферії.
На роздоріжжі – упирі.
Шаманять ідоли Росії,
юродствують її царі.
Людмил кидають Чорномори
і піонерами – в Артек!
У Чуді править Чук і Гек,
а у [i]екзилії[/i] – потвори,
а у Тмутаракані – зек.
А Україна копіює
її «еліту золоту»
і іржавіє на ходу,
а Юда знай собі торгує,
задовольняючи орду.
Народ базікає «родною»
та ще й висміює хохла,
що під орудою новою
усе випалює до тла
і залишає купи гною.
Все [i]неугодіє[/i] – за тин.
І випасається еліта
у всесоюзному кориті,
а у хаосі павутин –
інопланетні троглодити.
Гартує Азія слов'ян
і репетирує голготу
їй неугодного народу.
Іде на Біблію Коран,
іслам заковтує мирян,
і мало слави ідіоту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617916
Рубрика: Сатира
дата надходження 02.11.2015
автор: I.Teрен