Під небом байдужим

                                         «Дме  західний  вітер  –  
                                             Десь  там,  на  сході
                                             На  землю  паде  листя...»
                                                                                         (Йоса  Бусон)                        

Під  небом  байдужим
Року-триноги  минулого
(Бо  все  минає)
Ми  споглядали  золото  осені,
Раділи  кожному  теплому  дню
Літа  бабиного,
Слухали  журавлів  сумних  окличних
(У  небі  під  хмарами)
Прощання,
Дивувалися  гостролистості  кленів
Таки  черлених  і  солодкавих
(Як  кров),
І  дивувалися  одкровенню
Холодного  осіннього  вітру,
Відчували  важкість  землі
(Що  ніколи  не  буває  пухом)
І  прозорість  повітря-скла
Легкого  жовтня-прочанина,
Думали,  що  в  неба  безодню
Можна  летіти  чи  то  пірнати,
І  дивилися
Як
Тріпоче  листя  осик  переляканих
Вічно.
Рік  тому  пошерхле  повітря
Нам  здавалось  паперовою  сторінкою
Зошита  життя
На  якому  ми  писали  вірші  про  красу
Там  –  
Під-ку-ля-ми...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617619
Рубрика: Верлібр
дата надходження 01.11.2015
автор: Артур Сіренко