ВІДПЛАТА
Бува, сидиш на унітазі
й подумаєш, що в дану мить
на ньому впевнено сидить
пахан в природному екстазі,
той Янукович – аж горить!
Цей любить солодко поїсти.
Із кращих страв – вагомий плід.
Сидить у позі піаніста.
Нейтральний тут лишає слід.
У розкошах приємно жити
і їсти те, що іншим – зась!
Хто проти – будуть хай убиті.
Свідомість зека – вищий клас.
Диктатор із бандитським жалом
людей багато отруїв.
Злочинним з юності началом
доволі лиха натворив.
Собі ж збирається ще жити,
як у портретах тих – в віках.
Йому іще «книжки творити».
Вже «напрацьована» рука.
І Україну вщент добити.
Взяв з неї мало «молока».
А планував його ще більше.
Тож, прокляла його Держава.
За це він робить Їй ще гірше:
«І крові, крові!» – на забаву.
432
На голови нам горе сіє.
Зібрав бандитів всіх мастей.
Та не врятує їх Росія.
Немає прощення статей.
І час відплати рано-пізно
прийде до кожного із них.
Настигне кара всіх по-різному
за кожний злочин, кожен гріх!
2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617285
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.10.2015
автор: Анатолій Віннік