О.Т.
Солодким життя не було
У нього, я знаю, ніколи.
Ішов він порядним до школи,
Любив своє рідне село.
Усяке траплялось на долі,
Та світло в душі до цих пір,
Хай трішки упав в нього зір,
Порядність не зникне ніколи.
Можливо б, колись відступив
На крок чи, хоча б, на півкроку
І більше не мав би мороки,
Чекаючи лиш пору жнив...
Затятий на правді, тому,
Живеться не дуже багато,
Та... він неймовірним є татом!
Бажаю я щастя йому!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616896
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 29.10.2015
автор: Патара