ПІЗНЯ ОСІНЬ (пісня)
Кущ калини червоніє дивогронами,
На шипшині засвітилися свічки,
Кожен вечір зустрічає мене грозами,
Замість дотику коханої руки.
Пізня осінь. Плаче небо над полями,
Так недовго залишилось до зими.
Розвела нас доля різними шляхами.
Чи з тобою ще зустрінемося ми?
Я в тумани задивляюся з надією,
Все відшукую любимий силует,
Тільки осінь з жовтолистою завією,
Дотанцьовують останній пірует.
Пізня осінь. Плаче небо над полями,
Так недовго залишилось до зими.
Розвела нас доля різними шляхами.
Чи з тобою ще зустрінемося ми?
Будуть весни оповиті зорепадами,
Буде літо і пташиний переспІв,
Все життя лише одну тебе чекатиму,
В тому місці, де уперше я зустрів.
Пізня осінь. Плаче небо над полями,
Так недовго залишилось до зими.
Розвела нас доля різними шляхами.
Чи з тобою ще зустрінемося ми?
Н.Хаммоуда.
29/10/2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.10.2015
автор: Наталя Хаммоуда