Звільнись! Маленька поема

-Як  чарівно  кохати!..  
Так...  -Найвищої  миті
Сенс  бажаєш  пізнати?
То  навчись-  розлюбити.
.....................................
Навчись-  розлюбити,
І  з  того  почни
Науки  життя
Свій  перелік  сумний.
Як  солодко  серцю
В  горілці  гіркій,
То  випий  відерце,
А  далі  помрій...
................................
Раніше  жилося  погано...  І  нині...
За  що  ж-бо  нещастя  таке  Україні?
Щоб  рабство  ганебне
Забуть  назавжди,
Мойсей  сорок  років
Євреїв  водив
Кружними  стежками  пустелі...
Та  справи  у  нас  невеселі-
Блукаєм  віки...  Переслідує  жах-
Як  знищить  пустелю  у  наших  серцях?
Своє  ж  обираєм.  Свідомо  самі
Віками  блукаємо  в  рабства  пітьмі,
З  часів  від  потопа...
Дай  боже-
"Європа  усім  допоможе")))
............................................
Та  це  вже-  глобально...  Мов  свинка,
Від  сексу  попискує  жінка...
Та-  зрада!  Що  маєш  робити?
Любити?..  Забути?..  Убити?..
Не  треба  вбивати,
Нехай  їй-  живе.
Такого-  багато,
І  це-  не  нове.
Навчись-  розлюбляти.  Відчуєш  
Новеньке,  неначе  смакуєш
Не  хріну  без  солі-
Смачного  торта.
Прихована  воля
Твоя  іще  та-
Відставку  коханій  надати!..
Навчайся  хутчій  розлюбляти!
..................................................
А  далі-  розлюбиш  і  тих,  хто  тобі
Був  другом,  та  в  чомусь-то  й  шлях  перебіг.
А  далі  -там  далі  багато)))-
Начальників  і  депутатів,
Та  ще-  вчителів,  що  нічому  не  вчать,
Душі  лікарів,  що  призвикли  брехать,
Ділків,  генералів,  доцентів,
Міністрів,  панів,  президентів-
Нехай  їх  чума  покосила  б!-
Всесвітня  Анархії  сила!..
.....................................
І  от-  через  річку  ти  дивну  пливеш.
І  диво-життя  починаєш  нове.
Легкий-  на  терезах  не  зважиш.
І  сам  ти  уже  не  завадиш
Тутешнього  світу  ні  злу,  ні  добру
(як  хочеш-  з  собою  тебе  заберу)...
Один.  Ти  прямуєш-  до  Бога.
Звільняйся  мерщій  -від  усього!
.......................................
Як  кохання  вищить,
Бо  в  хвилину  оцю
Я  знімаю  з  душі
Непід"ємний  ланцюг!..


©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2015
Свидетельство  о  публикации  №115102501130  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616049
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.10.2015
автор: Серго Сокольник