Уже і світ не той, що був,
Чогось, може, не знаю...
Чи, може, в душу вкрався сум,
Що час життя вкрадає?
Чи вже не хочеться мені
Новому присягати?
Так і живу, як на війні,
Між цим і тим проклятим.
Нове, хоч як то не крути, –
Хижак в овечій шкурі.
Обкрадені ним я і ти,
В олігархічній змові.
Вкраїно, земле ти моя,
Навіщо світ карає,
За тебе віддають життя,
Чи бачить Бог, чи знає?
Світ лиш нервує, та мовчить,
Як пес на вітер бреше,
Та він змінити може мить
Воєнного прогресу,
Де купка світових акул
Все всім розподіляє.
Забрали Крим, роздався гул:
Калінінград ридає!
Мені цей світ не до душі,
В нім підлість рве вуздечку.
Не дай же, Господи, мені,
Мов раб, жити з колечком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616040
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.10.2015
автор: Г. Король