Знемогла вдова старенька --
ПрострільнУло в поперЕку.
КопійОк зібравши жменьку,
Вона чОвга до аптеки.
Та в недобру ту годину,
Нагло так, у пору денну
Її стріла зла людина
Й вкрала грошики злиденні.
Просльозилася небога
Та й стала просити
У молитві слізно Бога
Кривдника простити.
Просльозилась, не ридала,
Не бажала мсти,
А на зло відповідала:
"Господи, прости!"
Бо за Божим постулатом
За вчинення зла
Лиш від Господа відплата --
То Його діла.
Пам*ятай про це, крадію!
Треба пам*ятать,
Що для всіх і всюди діє
Заповідь: "Не крадь!"
Дивись Повторення Закону 5:19,
Послання римлянам 12:19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2015
автор: Микола Холодов