Не засуджуй моє незраджене,
Розтривожене, необіцяне,
Бо зітліла душа ображена,
Ще коли в мене пальцем тицяли...
Не дивись, бо очей прицілами
Розривають оте незліплене,
Недолюблене, незабілене...
Я не знала, що довго тлітиме...
Не підходь, бо згориш на відстані:
Так нам заздрили і пророчили...
Я вже бачу тебе. У відчаї
Не спали мене, не зуроч мене...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615457
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2015
автор: Наташа Марос