Візьму й залишу Тебе на пам'ять.
Неначе фото. Неначе зИму.
Неначе серця свого частину
І сотні інших вже не цікавлять.
Поселю в думку, у рамку з листя,
Яке в ту осінь ще не опало,
Тебе критично не вистачало
У тиші вулиць, у передмісті.
Налию чаю, додам лимону,
Прикрашу, мабуть, його Тобою.
У ритмі пульсу, у серці бОю
Я поринаю в думках додому.
Ти – наче спогад у кожній ноті,
Вечірнє місто, зіркове небо.
За кілька слів я стою від Тебе
І відкладаю усе на потім.
Візьму й залишу себе на пам'ять,
Щоб Ти колись поринала в осінь,
Вплітала квіти в своє волосся
І з ними крихти мого кохання.
20.10.2015р.
(с) Кучерявий
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
#Кучерявий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614731
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2015
автор: (с) Кучерявий