Повноводими ріками ллється кохання у ніч,
Тонкострунно для тебе бринітиму (тисяча лір - я).
Ми, узявшись за руки, здолаємо страх протиріч
І дійдемо з утрачених днів у палке надвечір'я.
Не сумуй, наша осене спільна, малюй золотим!
В тебе море відтінків - оздоблюй думки невгомонні.
Треба мало, коханий, для щастя: відчути, що ти
Вчиш губами своїми стежини моєї долоні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2015
автор: Уляна Яресько