Не ворушусь. Не дихаю. Боюсь
Злякати щастя порухом невдалим.
Я між життя осушених опалин
Лише тобою вдосхочу нап’юсь.
Закрила очі. Поглядом вловила
Тремтіння вій, що серце видає.
Хай через край лавина переллє,
Нехай цих почуттів нестримна сила
Мене розбудить, розіб’є замки,
Очистить душу, позмітає попіл.
І щастя, що відкладене “на потім”,
Прийде до мене з дотиком руки.
Не ворушусь. Не дихаю. Щосили
На глибину закоханих легень
Тебе вдихнула. Й не настане день,
Щоб я тебе від себе відпустила.
03.08.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613547
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2015
автор: Альбіна Кузів