Ширяю безкраїм степом
З думок. А навколо – морок.
Той морок – безкрає море,
Що ти його сіяв для мене.
І в небо вдаряється пір'я
Із крил. А навколо – хмари,
Ті хмари – видіння, примари,
Що ти ними гасиш віру.
Мій подих іще гарячий.
Вогонь. Б’ються зранені крила.
Ті крила, що ними злетіла,
З любові, що ще щось значить.
© Жанна Білавич, 12.06.2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2015
автор: Жанна Білавич