Новорічна сповідь

             


В  цю  нiч  новорiчну,  в  цю  казкову  годину  
Запах  ялинки  та  трiскiт  вогню,
Стiл  зодягнувся  в  нову  скатертину,  
Прощатись  iз  Роком  Cтарим  я  буду.

Хоч  i  радiсть  в  очах,  що  тебе  проводжаю,  
Та  в  новий  не  смiло  за  порiг  я  ступлю.
За  невдачi  торiшнi  тебе  я  прощаю!
Нездiйсненi  мрiї  у  пам'ять  втоплю.

Пiднiмаю  за  тебе  цей  келих  вина,
Та  не  чутно  в  кiмнатi  передзвiн  кришталю.
Його  приглушила  скупа  тишина,
Яку  я  впустив  у  оселю  свою!

Куранти  вже  б'ють  той  вiдлiк  життя,
І  стрiлки  здається  так  нiжно  обнялись.
Все  те,  що  не  збулось,  йде  в  небуття!
З  тобою  назавжди,  Рiк  Старий,  розпрощались…
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612494
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2015
автор: Ортеп