Прошепотів мені:" Дай руку, дай..."
Як в лихоманці тремтіла.
Десь коливався той, ніби-то край,
Ніби -то віхола вила...
Пальчик куснув, аж сльозою спливла -
Била пропасниця, била...
Наче не вмерла, але й не жила -
Просто молилась, молила...
Погляд примружений палить вогнем,
Стріли жага посилає...
Навпіл, чи в крихти?.. нещадним мечем
Знову і знов розриває.
Прошепотів щось, чи чула, чи ні?..
Плавилась солодко воском.
Десь у бездонних очей глибині
Туга розтанула млосно...
07.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2015
автор: Ліна Ланська