У затишку багряного напівоголеного саду
Бавилося листя опадаючи з гілок,
Воно кружляло навколо стиглого винограду
І вже повернутись назад не могло.
Лиш вітер іноді глузував та грався
Тонкими душами опаленої листви,
То підкидав угору та сміявся,
То знов додолу до землі стелив.
А холодне повітря насичувалось ароматом
Від запашних соковитих плодів,
Із піснями прощальними почали відлітати
Пташки у теплі краї.
Охопили небо тяжкі темно-сірі хмари
Освіжаючи день дрібним дощем,
Заметушились люди як примари
Ховаючись та криючись під плащем.
На підвіконнику та зручно і цікаво дивитись
Як стовпчик на термометрі спадає,
Імбирним чаєм й в теплім светрі грітись.
А за вікном природа засинає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612026
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.10.2015
автор: Антоніна Романюк