Згадай про своє дитинство

Згадай  про  своє  дитинство
Коли  ти  брудний,  чи  голий
Просився  до  батька  на  руки.
Чи  він  тобі  був  відмовив?

Коли  ти  розбив  колінця
Він  ніжно  цілунком  рани
Гоїв,  і  ти  знов  посміхався
Та  біг  до  своєї  мами.

Минуло  ще  декілька  років
І  ти  уже  став  дорослим.
Приходиш  так  рідко  до  батька,
Кличеш  його  у  гості…

Але  прийде  час  розлуки.
Настане  в  душі  самотність.
До  кого  тоді  звернутись?
Навколо  одна  пустотність.

Чи  ти  забруднився,  чи  голий,
Чи  може  розбив  коліна
Просися  на  руки  до  Бога.
Він  прийме  тебе,  як  сина.

Омиє  від  бруду  одяг,
Загоїть  розбиті  рани.
Запросить  тебе  до  дому
І  там  ти  зустрінеш  Маму.

Вона  є  безмежно  добра
Любов  її  рушить  стіни
Не  будеш  ти  вже  самотній.
А  завжди  їм  будеш  вірний.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2015
автор: Наталія Білак