Реквієм місту

Перше  враження:

трупи  на  вулицях  надто  розпущені  та  знахабнілі
ковзають  поглядом  наче  рентгеном  по  наших  думках
рукостискання  холодні  та  їхні  колючі  обійми
як  замовляння  рятують  у  темних  червивих  містах

Загальна  панорама:

ніч  бенкетує  на  черепі  цього  гранітного  трупа
барж  кістяки  по  жалобній  ріці  пропливають  мовчазно
люто  волає  зґвалтоване  місто  в  солом’яний  рупор
парить  криваві  оцупки  в  розпеченій  доменній  лазні
на  пасовиськах  бетонних  пасуться  скляні  мінотаври
дихає  в  спину  багатоголовий  чавунний  дракон
хлюпає  сеча  кислотна  в  засипаних  сажею  зябрах
вабить  із  темряви  ситий  від  трухлої  плоті  Харон

Місто  ставить  перші  запитання:

хто  розіп’яв  чорне  місто  і  змусив  печально  бриніти?

хто  зупинив  кровообіг  в  прокушених  зміями  жилах?

хто  понадламував  крила  і  витягнув  з  серця  всі  квіти?

хто  показав  всьому  світу  настромлене  сонце  на  вилах?

хто  розв’язав  пуповину  усім  безголосим  питанням?

хто  продавав  свої  душі  в  обмін  на  віру  у  Бога?

хто  запалив  серед  ночі  негаснучий  вогник  вгасання?

хто  розмальовує  стіни  в  графіті-перестороги?

Замість  відповідей:
місто  вгризається  в  ступні  своїм  загостреним  жалом
зчісують  душі  пророки  на  сірому  глянці  асфальту
тісно  від  сутінок
кисню  в  легенях  майже  не  стало
очі  прикрасили  небо  немов  тихі  фрески  і  смальта

збірка  "П`ята  пора  року"  цикл  "П`ята  пора  року"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611438
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.10.2015
автор: Валентин Терлецький