візьми ключі, - і виключи

у  абсолютно  чистому  дощі
візьми  ключі,  -  і  виключи
якість  неначе  тіні,  наче  привиди
під  опадаючими  липами
на  листячку,
в  нічному  світлі  зір  та  ліхтарів,
лапатий  сіяв  сніг,
і  сіється,  мов  стид,  мені  під  ноги,
навколо  сіра  каша  на  всі  боки,
простягнуті  Сирецькою  забори,
подерта  клякса  з  вікнами  на  носі,
виносить  втома  і  туди  заносить
безстрашних  або  сірих,  без  личин  поводирів,
а  далі  стежкою  -  і  по  ніжній  по  щоці  погладить  ліс,
і  будуть  колихатися  нам  вслід  тополі,
в  моєму  місті  прокидалась  воля,
я  й  з  нею  зараз  саме,  і  з  тобою,
жестянкою  по  даху  проскрегоче,  і  все?
закінчилися  в  нас  на  цей  раз  дні?
ееееее  ні,  хороші  ви  мої,
і  далі  буде
там  уже  як  буде,  сам  бачиш,
як  кому  диктує  Бог,
коли  прийде  пора,  
а  зараз  в  мерзлих  зломлених  дворах
схилились  верби,
і  поки  тут  ще  сіро  й  темно  то  спи,
але  його  лучі  вже  поряд,
і  Він,  усміхнений,  в  тобі  і  тут,  навколо,
і  текстах  цих,  і  в  морі,  і  в  мені

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610910
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2015
автор: mr_saintspirit