Триколірні братки, в очах повно ласки,
в насуплене марево наших пустинь
ви дивитесь рідко з пестливої казки,
зі світу забутих святинь...
Триколірні братки... Розпливчасто в’ється
на чорному бархаті ніжний вінок,
ліловий і жовтий, і тихо сміється
незайманий погляд квіток...
До чистої зірки згубили дорогу,
ми дуже страждали, пусті торбинки,
ми дуже стомились... Скажіть про це Богу,
скажіть йому, милі квітки!
Чи мукам пробачим, чи знайдем зорю ми?
Триколірні братки, моліться за нас,
хай стануть всі люди, їх душі і думи,
хоч трохи подібні до вас!
*Фіалка триколірна (лат.)
Владимир Набоков
Viola tricolor*
Анютины глазки, веселые глазки,
в угрюмое марево наших пустынь
глядите вы редко из ласковой сказки,
из мира забытых святынь...
Анютины глазки... Расплывчато вьется
по черному бархату мягкий узор,
лиловый и желтый, и кротко смеется
цветов целомудренный взор...
Мы к чистой звезде потеряли дорогу,
мы очень страдали, котомки пусты,
мы очень устали... Скажите вы Богу,
скажите об этом, цветы!
Простим ли страданью, найдем ли звезду мы?
Анютины глазки, молитесь за нас,
да станут все люди, их чувства и думы,
немного похожи на вас!
* Фиалка трехцветная (лат.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610716
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 01.10.2015
автор: Валерій Яковчук