А зараз…

Коли  ти  помер,  то  здавалось  мені,
Що  дня  я  не  зможу  прожити  без  тебе,
Що  зразу  ж  на  землю  впаде  усе  небо,
Що  все  навкруги  погорить  у  вогні.
Здавалось...  Бо,  досі,  живу,  як  не  дивно,
Учора  було  з  того  дня  десять  літ...
Подумати  страшно,  п'ю  воду,  їм  хліб
І  відпочиваю  улітку  активно.
Час  гоїть,  дає  рятівне  забуття,
Буденні  проблеми  затягують  виром,
Лиш...  боляче  досі  у  вашій  квартирі,
Бо  враз  виринають  уривки  з  життя.
Там  ти,  любий  татку,  і  мама  живі,
А  поряд  із  вами  всі  діти  і  внуки,
Можливість  обіймів  там  мають    ще  руки,
А  зараз...  могили  на  цвинтарі  дві.
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610595
Рубрика: Присвячення
дата надходження 01.10.2015
автор: Патара