Я відкрию в собі цілий світ,
Намалюю його білим чорним.
Тут самотнім лишається квіт
У полоні старої Мадонни.
На безмежності всіх берегів,
Нанесу білим чорні кордони.
Чи сумуєш за світом своїм,
Поділивши на двоє закони?
Намалюю я чорним зірки,
Білим чорним фарбую безмежність.
Чи то я не у тілі своїм,
Пригортаю до себе бентежність?
Намалюю розколений світ,
Ніжно чорним його намалюю.
Хай кричать у полоні тонів
Невибагливі ноти гравюри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610389
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.09.2015
автор: Сновида