Чом ти, людино, не шукаєш Бога?!
Живеш в гріху, в думках тривога.
Чом ти, людино, не шукаєш Бога?!
Шукай Його і буде легкою дорога.
Шукай Того, Хто дав тобі життя,
Хто думає про тебе щохвилини.
Шукай, бо потім вже не буде вороття:
Отак пройде життя із днини в днину!
Отак ти марно проживеш свій вік...
Ні людям доброго. Ні Господу. Нічого.
Отак прийдеш до смерти чоловік,
А в домовині вже не знайдеш Його.
Шукайте Бога, поки час спасіння!
Шукайте Бога, поки Він ще жде!
Знайдіть і оживе ваше сумління,
Душа ваша повік не вмре.
Тоді ви будете для Нього жити,
Робить добро, служить усім життям.
І серце буде лиш співати і радіти,
Бо сам Господь благословить ваш шлях.
Шукайте Бога, поки Він ще близько!
Шукайте Бога, поки є ще час!
Склоніть коліна у молитві низько,
Він простить, прийме в небо вас!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610205
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.09.2015
автор: Cвітлана Алістратова