Звертаюся до сина.

Прости  всіх  нас  за  цю  війну,
Хоча  й  не  ми  все  розпочали,
Але  прости,  що  не  впізнали
Серед  братів  своїх  біду!

Прости  мене,  що  відказала
Купити  іграшку.  Прости!
Я  гроші  ті  переказала
Такому  хлопчику  як  ти,

Бо  він  хворенький  й  сиротина,
А  жити  хоче  як  всі  ми.
Він,  я  і  ти  -  це  Україна!
А  це  потрібно  берегти!

Прости,  що  нині  без  конфеток.
Бо  мали  справу  ми  одну  -
Батько  купив  торбу  шкарпеток,
Щоб  наш  солдат  не  змерз  в  тилу.

Прости  за  все,  що  натворили,
Але  Вкраїна  в  нас  одна!
Рятуємо  її  щосили,
Допоки  віра  ще  жива!

Запам'ятай,  дитино  Божа,
Що  рідний  край  як  і  батьків,
Обрати  й  зрадити  не  можна!!!
Якби  ти  цього  не  хотів!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2015
автор: Аня Тет