перехід

Скільки  сьогодні  бачив  людей,
в  скільки  дивився  очей  на  Хрещатику,  
в  переході  мій  день  потонув,
я  кричав  до  цих  труб
в  напівтемряву,  бавлюся  з  ревером,  сумно...
чоний  чехол  на  підлозі  гранітній,
Revo,  ніяких  квітів,
посміхаюся  після  "Тримай",
закурюю  свій  Parlament  -  і  знов  до  них...
тягнуться  довгі  липневі  дні,  
кохання  завтра  відправлю  
у  теплий  Львів  бандероллю,
доберусь  -  виловлю  його,
викрою  з  плівки
в  останній  пастельний  сезон.
І  знову  я  тут,  за  розбитим  столом,
спрага  вина,  -  без  кохання,  знаки,
я  тримаю  тебе  на  руках,
і  все  ж  нікуди  не  дінусть,
жили  й  дивились,  ходили,  молились
і  добре,  що  хоч  байдужого  чужого  щастя
у  очах  їх  було  достатньо,
що  все  ще  не  втрачене,
ящо  серед  100  їхніх  пар  
бачиш  справжню,  шалену  Любов,
в  якій  навіть  спраглий  серпень  
холоне  за  кожним  ударом,
я  втомлено  відкладу  гітару,
струни  щасливо  блищали,
я  посміхаюся  їм...
з  вами  усе  життя;  покладіть  мене  
в  разі  чого  з  гітарою,  чуєте?
рок"н"ролл  з  тими  рваними  струнами,
а  не  кончений  траурний  марш,
джин  або  на  крайняк  коньяк
у  прозорих  стаканах  із  льодом,
радіо  Rok's  без  реклами  
сталеві  гітарні  струни  
і  справжні  тільки  друзі,
а  далі,  -  будь,  що  буде,
я  був  і  лишусь  молодим

21.08.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609356
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2015
автор: mr_saintspirit