Простирадла з тобою лиш білі,
Небо синє і зорі вночі блищать.
Лиш з тобою в життєвім я вирі
Можу дихати вільно й не спати.
Мед з тобою лише найсолодший,
Й шматок хліба до чаю хрумтить.
Й сяє сонце тобі, мій хороший,
І душа, лиш з тобою, тремтить.
У полях тобі волошки цвітуть,
І цикорій, і маки, і трави духмяні.
Рік за роком пливуть та ідуть,
Та усе ще від щастя ми п’яні.
Простирадла для тебе лиш білі,
Й мої сльози та сміх – ти життя.
Рік за роком птахи сизокрилі,
Відлітають кудись в небуття.
Я у ліжку, на кухні, у домі,
Пам’ятаю: для тебе, жаданий, живу.
Пригорни та візьми у долоні,
Бо не сон - це, а сон наяву.
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609164
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2015
автор: anna zakohana