Заколисує дощ моє небо,
Між цілунками я живу.
Мені в світі нікого не треба,
Я з тобою у сні й наяву.
Припорошує сніг мої скроні,
І я там, де були колись ми.
Маю щастя у теплих долонях, -
Це насправді моє. Це – не сни.
Заколисує дощ моє небо,
Все життя моє буде твоє.
І ніколи не стане потреби..
Бо, у мене все є. Все вже є..
І так просто с тобою і тихо,
Я пройду по великих світах.
Моя радість у грудях не стихне,
І знайдеться багато ще „ах”!
© (Анна Діденко. - 2015 р.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2015
автор: anna zakohana