Він тихо сидів у порожній кімнаті
І шкрябав пером свій папер .
Лише дивний звук цей лунав по всій хаті,
Здригаючи газ атмосфер.
І дим,мов змія,мандрував по кімнатах ,
З легень до легень , знов і знов .
Ось доля поета - ввібраний у шати
Сидить він один за столом.
Він пише і курить табак через люльку ,
І бачить лиш штучнії сни ,
І ходить у парк,задля музи й спочинку,
Відчути лиш дотик весни.
Щоб потім сидіть у порожній кімнаті
І шкрябать пером свій папер..
І знову один він убраний у шати,
Пускатиме дим без манер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608927
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.09.2015
автор: Громяк